ОДЕРЖАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АНГІОСТАТИНІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НЕОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОКА В. Л. Білоус, Л. Г. Капустяненко, А. О. Тихомиров

Деталі: Категорія: 1_2021(ua); Перегляди: 322

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 14, № 1 , 2021
С. 5-24, бібліогр. 110, англ.
УДК: 577.112.5: 57.088
https://doi.org/10.15407/biotech14.01.005

ОДЕРЖАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АНГІОСТАТИНІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НЕОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОКА

В. Л. Білоус, Л. Г. Капустяненко, А. О. Тихомиров

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Ангіостатини становлять групу крингл(К)-вмісних протеолітичних фрагментів плазміноген/плазміну, які функціонують як потужні інгібувальні медіатори проліферації та міграції ендотелійних клітин. Вони беруть участь у модулюванні росту судин у тканинах за норми та різних патологічних станів, асоційованих з аберантною неоваскуляризацією. Метою роботи було узагальнитит наявної інформації, включаючи власні експериментальні дані авторів, щодо перспектив застосування ангіостатину для лікування неоваскулярних захворювань ока (НЗО). Головну увагу зосереджено на патологіях сітківки та ушкодженні рогівки. Зокрема, описано дані літератури стосовно перспективних та ретроспективних досліджень, клінічних випробувань і патофізіологічних тваринних моделей, створених для дослідження та лікування НЗО. Особливий акцент було зроблено на лабораторних підходах до отримання різних ізоформ ангіостатину, а також на порівнянні антиангіогенних властивостей нативних та рекомбінантних поліпептидів-ангіостатиків. Результати серії досліджень свідчать, що ангіостатини можуть повністю пригнічувати патологічний ангіогенез за діабетичної проліферативної ретинопатії, не впливаючи на нормальний розвиток судин сітківки та не виявляючи несприятливих побічних ефектів. Ангіостатини випробовують як інструмент для таргетної антиангіогенної терапії рогівки з метою лікування різноманітних патологічних станів очної поверхні, спричинених травмами, хімічними опіками, попередніми оперативними втручаннями, постійним носінням контактних лінз, автоімунними захворюваннями, кератитами та вірусними інфекціями (герпес, COVID-19), відторгненням трансплантата рогівки тощо. Серед усіх відомих ізоформ ангіостатинів ізольований фрагмент плазміногену K5 виявляє найпотужнішу інгібувальну активність стосовно проліферації ендотеліальних клітин, пригнічуючи її через активацію множинних сигнальних шляхів, що призводять до загибелі клітин та супресії ангіогенезу. Застосування аденовірусної генетичної конструкції, що кодує ангіостатин К5, як перспективного засобу корекції НЗО є яскравим прикладом революційного підходу в таргетній генній терапії. Вважаємо за доцільне проведення подальших комплексних досліджень для з'ясування клінічного потенціалу та оптимальних режимів використання засобів на основі ангіостатину для лікування неоваскулярних патологій ока.

Ключові слова: ангіостатини, неоваскулярні захворювання ока, ретинопатія, неоваскуляризація рогівки, антиангіогенна терапія, локальне доставлення генів.