Оберіть свою мову

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta, Т. 14, № 5 , 2021
С. 49-55, бібліогр. 15, англ.
УДК: 579.222
https://doi.org/10.15407/biotech14.05.049

УЛЬТРАЗВУКОВА ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ ЛІГНОЦЕЛЮЛОЗНОЇ СИРОВИНИ ЯК ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА СУБСТРАТУ ДЛЯ  МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ОТРИМАННЯ БІОБУТАНОЛУ

 О. О Тігунова 1., М. О. Уманський 2, В. В. Братішко 2, А. В. Балабак 3, С. М. Шульга 1

1ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України, Київ
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ
3Уманський національний університет садівництва, Умань

Мета. Дослідження впливу ультразвукової дезінтеграції на лігноцелюлозну сировину (біомасу незернової частини ріпаку) з подальшим використанням її як субстрату для отримання біобутанолу.

Методи. Для досліджень використовували штами-продуценти біобутанолу; біомасу незернової частини ріпаку Br?ssica n?pus. Ультразвукову дезінтеграцію лігноцелюлозної сировини виконували на спеціально створеному обладнанні.

Результати. Досліджено вплив ультразвукової дезінтеграції на лігноцелюлозну сировину з подальшим її використанням для отримання біопалива за допомогою мікробіологічної конверсії. Показано можливість використання отриманих компонентів лігноцелюлози як субстрату після ультразвукової дезінтеграції для мікробіологічного синтезу бутанолу. Встановлено, що найбільше накопичення бутанолу (2,4 г/л) отримано за використання вмісту 50 г/л сухої речовини у середовищі та 5 хв оброблення. Зміна питомої потужності ультразвукової дезінтеграції практично не впливала на накопичення спиртів.

Висновки. Показано, що штами-продуценти роду Clostridium можуть використовувати рослинну лігноцелюлозну сировину як субстрат в процесі культивування. Встановлено, що за використання ультразвукової дезінтеграції для попередньої обробки незернової частини біомаси ріпаку накопичення бутанолу збільшилось утричі.

Ключові слова: ультразвукова дезінтеграція, біобутанол, лігноцелюлозна сировина, біопаливо.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2021