Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home Архив 2021 № 5 АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ ЗАКВАСКИ «VIVO ПРОБІОЙОГУРТ» І. М. Корнієнко, Л. С. Ястремська, Л. Ю. Полончук, М. М. Барановський
Друк PDF

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta, Т. 14, № 5 , 2021
С. 63 ˗ 73, бібліогр. 26, англ.
УДК: 579.6.086.83:577
https://doi.org/10.15407/biotech14.05.063

АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ ЗАКВАСКИ «VIVO ПРОБІОЙОГУРТ»

І. М. Корнієнко, Л. С. Ястремська, Л. Ю. Полончук, М. М. Барановський

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

Молочнокислі бактерії відіграють ключову роль в мікроекології людини та біотехнологіях – формують органолептичні показники продуктів; підвищують харчову і біологічну цінність функціональних продуктів харчування. Природна стійкість до антибіотиків – один з важливих чинників, що визначають пробіотичні властивості лакто- та біфідобактерій.

Мета. З’ясувати антибіотикорезистентність функціонально-активних пробіотичних культур закваски «VIVO пробіойогурт» задля встановлення доцільності вживання кисломолочного продукту, виготовленого на її основі, під час антибіотикотерапії для підтримки та відновлення нормальної мікрофлори кишковика.

Методи: Для дослідження було обрано чисті культури молочнокислих бактерій (МКБ): (Lactobacillus delbrueckii ssp., L. аcidophilus, L. casei, L. rhamnosus, L. paracasei, Streptococcus thermophiles, Bifidobacterium lactis, B. infantis), які входять до складу закваски «VIVO пробіойогурт», якість якої підтверджено сертифікатами Міжнародної організації зі стандартизації ISO 9001:2008, а також ISO 22000:2005. Методика експерименту складалась із таких етапів: приготування поживних середовищ («Лактобакагар», «Біфідоагар», глюкозо-пептоне середовище), робочих розчинів антибіотиків, робочої суспензії МКБ, суспензії культур (лакто- та біфідобактерій), культивуванні МКБ на елективних поживних середовищах із додаванням антибіотиків та оцінюванні результатів досліджень. Визначення антибіотикорезистентності МКБ проводили методом подвійних розведень.

Результати: Використання такої методики дало змогу встановити мінімальну інгібувальну концентрацію (МІК) антибіотиків різних груп відносно МКБ. Результати досліджень оброблено за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Висновки. За результатами досліджень на предмет визначення МІК антибіотиків – бензилпеніцилін, азитроміцин, лінкоміцин, гентаміцину сульфат, цефтріаксон, норфлоксацин, амоксил, стрептоміцин, тетрациклін, еритроміцин відносно МКБ було встановлено, що лакто- та біфідобактерії закваски «VIVO пробіойогурт» можна віднести до умовно резистентних пробіотичних культур; кисломолочний продукт, виготовлений на основі цієї закваски, доцільно використовувати під час анnибіотикотерапії задля відновлення мікрофлори кишковика.

Ключові слова: антибіотикорезистентність, молочнокислі бактерії, мінімальна інгібувальна концентрація, закваска, пробіотики.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2021



ГИББЕРЕЛИНЫ В РЕГУЛЯЦИИ РОСТА И РАЗВИТИЯ РАСТЕНИЙ
В УСЛОВИЯХ АБИОТИЧЕСКИХ СТРЕССОВ
И. В. Косаковская, В. А. Васюк
Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины, Киев
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Вступление. Гиббереллины (ГБ), класс дитерпеноидных фитогормонов, играют важную роль в регуляции роста и развития растений. Среди более чем 130 изоформ гормона лишь немногие обладают биологической активностью. ГК1, ГК3, ГК4 и ГК7 регулируют рост, влияя на деградацию DELLA протеинов – негативных регуляторов генов, экспрессия которых активируется ГБ. Недавние исследования в области молекулярной генетики и функциональной геномики существенно расширили наши представления о биосинтезе, метаболизме, транспортировке, сигналинге и взаимодействии ГБ с другими фитогормонами и факторами окружающей среды. Цель. В обзоре сосредоточено внимание на роли ГБ в регуляции роста и развития растений при действии абиотических стрессов. Результаты. Приведена ключевая информация о биосинтезе, сигналинге и функциональной активности ГБ, обобщены сведения о перекрестном взаимодействии (кросс-ток) между ГБ, ауксинами, цитокининами, абсцизовой кислотой и другими фитогормонами, о роли ГБ в адаптации к условиям засухи, засоления, высокой и низкой температуры, загрязнения тяжелыми металлами. Эффекты ГТ зависят в первую очередь от интенсивности и продолжительности стрессового воздействия, а также от фазы онтогенеза и толерантности растения. Изменяя интенсивность биосинтеза, характер распределения и передачи сигналов ГБ, растения могут регулировать устойчивость к абиотическому стрессу, повышать жизнеспособность и даже избегать стресса. Обсуждены вопросы использования ретардантов – ингибиторов биосинтеза ГБ с целью изучения функциональной активности гормона в условиях абиотических стрессов. Особое внимание уделено новым биотехнологическим подходам, которые используют экзогенные ГБ для предпосевного праймирования семян и фолиарной обработки растений. Выводы. Дальнейшее изучение роли гиббереллинов в приобретении стрессоустойчивости будет способствовать развитию биотехнологии экзогенного использования гормона для улучшения роста и повышения урожайности растений в неблагоприятных условиях окружающей среды.
Ключевые слова: гиббереллины, DELLA, фитогормоны, абиотические стрессы, ретарданты, рост, стрессоустойчивость.
© Институт биохимии им. А. В. Палладина НАН Украины, 2021

 

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home Архив 2021 № 5 АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ ЗАКВАСКИ «VIVO ПРОБІОЙОГУРТ» І. М. Корнієнко, Л. С. Ястремська, Л. Ю. Полончук, М. М. Барановський

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua