ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 6, 2012
С. 57-65, бібл. 21, рос.
УДК 557.77.51.03
НВК «Діапроф-Мед», Київ
Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
Визначали параметри специфічної взаємодії, такі як афінність та авідність, сироваткових IgG у процесі формування імунокомплексу з рекомбінантним антигеном вірусу простого герпесу 2-го типу.
У ході проведених досліджень було встановлено, що всі позитивні до цього вірусу сироватки містять високоафінні антитіла (показник ступеня константи афінності знаходився у діапазоні 107–108 М–1). Найбільше значення індексу авідності (81,15±11,15)% спостерігали в антитіл сироватки № 2, а у зразків № 1 та № 3 ці значення були нижчими: (62,50±15,50)% та (65,0±15,10)%, відповідно, хоча достовірна різниця між ними була відсутня (Р > 0,05). Отримані результати оцінки авідності цих сироваток добре узгоджувались із теоретичними значеннями констант афінності, які визначали у форматі непрямого імуноензимного аналізу згідно з методом Фріге та ін. з вико ристанням рівнянь Скетчарда, Клотца, а також рівняння Стівенса.
Для однієї із сироваток (№4) встановлено розбіжність між величиною афінності та рівнем авідності антитіл. Так, значення константи афінності, розраховане за допомогою рівняння Стівенса, становило (2,08±0,25)•108 М–1, при цьому індекс авідності імуноглобулінів (23,50±6,50)% був достовірно нижчим (Р < 0,05) порівняно з високоавідними сироватками.
Одержані результати є вагомим внеском в удосконалення існуючих методів лабораторної діагностики вірусу простого герпеса, а також виявлення вірусспецифічних антитіл у сироватці крові.
Ключові слова: вірус простого герпесу 2-го типу, імуноензимний аналіз, константа афінності, авідність антитіл.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008