- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 173
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 60-67, Бібліогр. 41, укр.
УДК: 579.8:582.284
ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ
Досліджено динаміку росту та синтезу екзополісахаридів, описано морфологію колоній певних штамів лікарських грибів Ganoderma applanatum (Pers.) Pat. і G. lucidum (Curtis) P. Karst. за умов глибинного культивування на відходах харчової промисловості України — молочній сироватці та крохмальній крупці. Вивчено мікроморфологічні характеристики вегетативного міцелію, які забезпечують контроль за чистотою росту культур. Встановлено, що молочна сироватка була сприятливішим середовищем для накопичення культурального міцелію та екзополісахаридів для обох культур. Максимальну кількість (17,2 ± 0,1 г/л) міцелію G. applanatum 1572 отримано на 11-ту добу, G. lucidum 1621 — 29,6 ± 0,4 г/л — на 5-ту добу. На 11-ту добу культивування найбільша кількість екзополісахаридів G. applanatum 1572 становила 9,1 ± 0,1 г/л, а G. lucidum 1621 — 10,0 ± 0,1 г/л.
Ключові слова: морфологія, G. applanatum, G. lucidum, біомаса, екзополісахариди, глибинне культивування.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 179
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 68-73, Бібліогр. 15, укр.
УДК: 581.143.6: 582.573.21+575.22
ЖИВИЛЬНІ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ in vitro КАНИН
Ungernia victoris Vved. ex Artjushenko
О. М. Бублик, І. О. Андрєєв, К. В. Спірідонова, Л. П. Можилевська, В. А. Кунах
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Два живильні середовища, запропоновані раніше для культивування in vitro тканин рідкісної лікарської рослини Ungernia victoris, оцінено за показниками ефективності прямої регенерації та калюсоутворення, а також генетичної мінливості регенерантів, органогенної та неорганогенної культур тканини за умов тривалого культивування. Встановлено, що середовище 5С1 придатне переважно для отримання калюсу, тоді як середовище 5С01 можна ефективно використовувати для одержання як калюсу, так і регенерантів, та їх пролонгованого культивування. Обидва середовища забезпечують порівняно низький рівень генетичної мінливості. Результати дослідження свідчать про високу ефективність розроблених методик отримання культивованих тканин та мікроклонального розмноження Ungernia victoris Vved. ex Artjushenko.
Ключові слова: Ungernia victoris, мікроклональне розмноження, культура тканин in vitro, сомаклональна мінливість.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 173
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 74-81, Бібліогр. 32, укр.
УДК: [577.12:582.263] 665.75
ВПЛИВ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА НА БІОСИНТЕЗ ПРОТЕЇНІВ, ВУГЛЕВОДІВ І ЛІПІДІВ У Chlorella vulgaris Beijer
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
Розроблення технологій використання водоростей не тільки для індикації та очищення забрудненої води, але й для виробництва біопалива є на сьогодні вельми актуальним. Серед прісноводних видів на особливу увагу заслуговують Chlorella vulgaris і Poecilia reticulate, які здатні витримувати і метаболізувати компоненти нафти у річках Західного регіону України.
Наведено дані про вплив дизельного палива (0,5 мл/л) на інтенсивність біосинтезу протеїнів, вуглеводів та ліпідів, оціненого за включенням 14С-ацетату та 14С-бікарбонату, і вміст пігментів у клітинах одноклітинної зеленої водорості Chlorella vulgaris Beijer. Встановлено, що дизельне паливо стимулює інтенсивність синтезу протеїнів і ліпідів, а синтез вуглеводів пригнічує. Відносний вміст триацилгліцеролів, діацилгліцеролів та неетерифікованих жирних кислот у клітинах водорості збільшується. Вміст хлорофілів а і b зростає, однак з подовженням терміну культивування водорості в токсичному середовищі до 7 діб — істотно зменшується. Максимальний термін культивування водорості, протягом якого дизпаливо не пригнічує метаболізм у клітинах, становить 7 діб, що можна вважати оптимальним терміном для біотехнологічного культивування хлорели разом з дизпаливом.
Ключові слова: Chlorella vulgaris Beijer., включення 14С-ацетату і 14С-бікарбонату, протеїни, вуглеводи, ліпіди, хлорофіл, дизельне паливо.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 171
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 82-87, Бібліогр. 26, англ.
УДК: 602.6:582.5/.9
ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИПУХЛИННОГО ЕФЕКТУ
НЕМОДИФІКОВАНИХ ФУЛЕРЕНІВ C60 І ДОКСОРУБІЦИНУ
С. В. Прилуцька, А. П. Бурлака, Ю. І. Прилуцький, У. Ріттер, П. Шарф
Спільний Українсько-німецький центр з нанобіотехнології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Е. Кавецького НАН України, Київ
Технічний університет Ілменау, Інститут хімії і біотехнології, Німеччина
Метою дослідження було розроблення технології застосування фулеренів С60 у комбінованій терапії з доксорубіцином для лікування злоякісних пухлин. Серію експериментів у присутності немодифікованих фулеренів С60, доксорубіцину і С60 у комбінації з доксорубіцином проводили на групі мишей з трансплантованими злоякісними пухлинами. Встановлено, що введення С60 у комбінації з доксорубіцином ефективно пригнічує як ріст пухлини, так і метастазування карциноми легень Льюїса. Результати демонструють можливість використання С60 у комбінації з доксорубіцином у протипухлинній терапії.
Ключові слова: фулерен С60, доксорубіцин, карцинома легень Льюїса, інгібітор росту пухлини, подовження життя тварин, коефіцієнт інгібування метастазів.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 191
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 36-41, Бібліогр. 12, укр.
УДК: 577.152.3.04
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ХІМІЧНОЇ МОДИФІКАЦІЇ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ ГРИБНИХ ГЛІКОЗИДАЗ
Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
Актуальним завданням сучасної прикладної ензимології, зокрема інженерії ензимів, є підвищення їхньої стабільності в різних, часто екстремальних, умовах реакційного середовища.
Порівняльне вивчення термостабільності нативних та модифікованих різними методами ?-галактозидаз із трьох грибних продуцентів — Aspergillus niger, Penicillium canescens і Cladosporium cladosporioides свідчить про те, що обробка ензимів целюлозою, декстранами Т500 і Т20, а також поліетиленгліколями 6 000 і 1 500 призводить до їх термостабілізації при 55 і 60 °С. Ефективним виявився також підхід, заснований на гідрофобній модифікації α-галактозидаз ацилюванням аміногруп лізину та гліцину 2,6-діамінопімеліновою кислотою, янтарним ангідридом і гліцином. У результаті таких взаємодій термостабільність α-галактозидаз було підвищено в 1,5–5 разів.
Ключові слова: α-галактозидази Aspergillusniger, Penicillium canescens, Cladosporium cladosporioides, термостабілізація, хімічна модифікація ензимів.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008